Застіночівський кам'яний карєр
" Застіноче було багате в так званий „теребовельський камінь" — пісковик червоної або сірої краски, що його добували з великих зложищ у селі.
В каменоломах знаходило працю багато мешканців не тільки Застіноча, але теж із поблизьких сіл Малова, Гумниськ, Малих Садів. Камінь, що його добували був дуже доброї якостн.
За Польщі працювало в каменоломах понад 500 робітників, а між ними около 200 мазурів, для яких збудовано осібні бараки.
Камінь вивозили вузькоторовою залізничною до села Кровінка, де ладовано його до залізничих ваґонів.
З того каменя виробляли робітники плити на хідники, або так звані кістки для вимощування вулиць.
Зокрема виробляли з нього кожного року около 500 тисяч брусків до гострення, що залізницею Підволичиска-Одесса йшли аж до Японії та Китаю.
В каменоломах збудовано навіть пам'ятник, на якому був напис польською мовою:
„Na wieczne spomnienie, bo stad do Chin i Japoniji slano kamienie".
Уживано також цього ка-меня загально для будови різних пам'ятників, хрестів, як теж на точила до гострення."
"Теребовлянська земля" історично-мемуарний збірник: 1968 р.
Це родовище існує вже як мінімум півтора століття. Ще за часів Австро – Угорщини тут добували камінь для будівництва ж/д мостів при прокладанні залізниць (які стоять і по нинішній день). Багато каменя було вивезено і в саму Австрію і Польщу.